Крафтове пиво у Львові

Львів — більше не кавова столиця України, а пивна. Ні, тут не з’явилися заміські дачі з величезними засадженими хмелем ділянками. Хоча, якщо ви ще не знали, то в Україні вже давно вирощують свій хміль. Але у нас завжди все, як не в людей: свій ми експортуємо, а для виробництва місцевого пива — імпортуємо іноземний. Ну звісно ж, а як же по-іншому?Але ми відхилилися від теми — давайте все ж таки повернемось до розмови про Львів .

Саме тут не вирощують хмелю, втім як і кавові дерева. Але чомусь такі асоціації виникають, правда ж? А уся таємниця ховається у добре спозиціонованих закладах. Звання “пивної столиці” до Львова теж не вчепилося просто так.

Львівське крафтове пиво

Наразі туристичний центр України налічує понад два десятки закладів пивної культури. Усі вони, попри свою любов до пінного, абсолютно різні. Пропоную розглянути детальніше.Є три легендарні паби , хоча точніше — пивоварні, якими прославляється Львів : “кумпель”, “старгород” та “правда”. У чому їхня особливість? Усі вони виробляють (прямо у своїх же закладах) свої сорти пива. Вони виступають виробниками та розповсюджувачами своєї продукції одночасно.

Наступний тип закладів — це паби . Вони закуповують різні види пінного у крафтових пивоварень, доповнюють їх своїм баченням ідеальних закусок до пива — і вуаля, ми отримуємо новий заклад (яких у Львові, до речі, щоденно відкривається по 2 штуки). Як на мене, це найцікавіший варіант закладів пивної культури — і, звісно ж, зараз поясню свою думку. Ну для початку, вони мають найбільше меню пива. Ну тут все логічно: складно на маленькій пивоварні відразу виробити десятки різних пив. Хоча ні, не складно — це нереально. Тому-то крафтові пивоварні зачасту варять окремі сорти невеликими порціями і часто міняють типи, які виготовляють. Але, коли ти — паб , то можна закупити по кілька сортів у різних виробників — і таким чином, споживач отримує доступ до максимальної кількості різновидів свого улюбленого напою.

Геніально ж: усім зручно — усі задоволені. Якщо говорити про приклади закладів, то, мабуть, я виділив би “братиська” та паб “ добрий друг ”. Перший має 30 кранів з пінним, а другий — 24. Хоча про тридцять кранів ходять чутки, що це лише показова цифра, а в наявності зазвичай менше. Але давайте не будемо дуже прискіпливими: усі три десятки за раз все одно не скуштувати. Щодо пабу “ добрий друг ” — то нічого додати. 24 крани, смачна кухня і локація у центрі — коротше, зручно, затишно та просто файно.Ну і третій тип закладів, як каже мій добрий друг — паб , але “недо”. Чому так? Бо вони позиціонують себе як паб , а насправді ж є просто звичайним кафе чи баром, де продають пиво масового виробництва.Ну що ж, я зовсім нікого не ображаю та не принижую. Кожному, як кажуть — своє.

Паб «Добрий Друг»

Просто дуже приємно, що є паби , які підіймають культурну планку споживання пива. І чомусь щасливий, що це саме Львів . Пиво — це ж нове вино. Завжди файно, коли телефонує якийсь твій добрий друг і кличе тебе на футбол за пінтою пінного. Бо, знаєте, львівське крафтове пиво додає якихось барв у буденність — така любов навіть може перетворитися у хобі. Наприклад, такий паб, як “ добрий друг “ чи “ братиська”, постійно оновлює асортимент. І щоразу заходивши, тобі доводиться куштувати щось нове та абсолютно інакше. А експерименти — це ж так класно.Коротше, Львів — тобі мій респект, а вам, друзі — “до нових зустрічей”. Як варіант, паб “ добрий друг “, “правда” чи “кумпель” — типу, шукай мене у пабі.